Шалом! Мир вам!
Це те, про що моляться сьогодні всі і чого чекають українці.
Дорогі наші, в цей час важко щось робити, думати чи писати. Адже всіх нас роздирає думка про війну. Проте Христос над усім і Він не дасть нам понад сили. В Ньому мир, в Ньому сили
НЕ ненавидіти ворогів своїх. І навіть більше – в Ньому сили любити ворогів своїх. Бо в нас (особисто в нас з Аллою) таких сил немає. В Ньому правильні рішення.
Перш за все хочемо попросити молитися за християн. За те щоби проснулися всі від дрімучого сну. За єдність. Політика політикою, війна війною, але те, що сьогодні діти Божі поділені на протилежні табори – це страшно! Церква повинна об’єднати людей в біді. Але християни України і Росії сьогодні розділені як ніколи. Ми не знаємо, яким чином, але ми повинні бути єдиними. Принаймні, у нас один Христос. Ми на це сподіваємося.
Особливо моліться за віруючих в Росії. Ми прослідковуємо один небезпечний момент для церкви там. Сьогодні багато хто з них підтримує політику своєї держави стосовно того, що США і Захід винні у всьому. Їхні репліки наче списані зі старих радянських газет 60-х років, коли США були ворогом №1 для СРСР. На жаль, наші брати і сестри в Росії не розуміють, якщо так далі піде, то віруючі скоро знову стануть «агентами Заходу, які приносять у жертву дітей». Так в 60-х писали ті самі газети.
Друзі, це не пророцтво. Це просто історія, яка може повторитися. Можливо, її знову треба пройти для очищення і укріплення церкви??? Молімося!
Наше з вами християнство проходить випробування вогнем, дорогі наші! Випробування вогнем! Слідкуймо за своїми думками, почуттями і словами. Правда у Христі. І вона одна. Бог зробить її явною свого часу. Нам треба проявляти витримку, мудрість і бути досконалими у Христі як ніколи до цього, щоб не бути потім посоромленими. Випробування вогнем, друзі!
А тепер трохи про те, що ми робили чи старалися робити цього літа на Славу Його. Ми побували у наших батьків на Черкащині, помогли їм трошки і порадували внуком. Побували в нашій рідній церкві в Черкасах. Побачили не всіх, але багатьох друзів, дорогих нам людей і молодших і старших. Говорили, раділи і плакали, молилися разом із ними.
Алла лікувалася далі в щелепно-лицьовій хірургії, все добре, краще і спокійніше, ніж того літа.
Діма шукав фінансові пожертви для нашого служіння, допомагав із цим нашому студентові, а з цього року місіонерові — Роману, якого багато ви вже знаєте і любите. Ми не знаємо, що буде на момент отримання цього листа, але Романа призвали в армію. Він офіцер, в нього військова кафедра. Багато питань із тим, чи може брати віруючий зброю в руки. Поки що Роман проходить медогляди і готовий захищати суверенітет України. Він це робить в такій простоті, доброті і смиренні, що ми навіть не знаємо, де для нього насправді воля Божа є…. Моліться, будь ласка за Романа!
І традиційний літній проект. Він теж був на Черкащині J І молодь нашої церкви там брала участь! Ми молилися про такий проект нашої місії в наших рідних краях шість років! І ось він настав. Це була чудова відповідь Бога на молитви і ми такі вдячні Йому за підбадьорення в цей складний час.
Ми мріємо започаткувати служіння серед молоді там – в Черкасах. І така можливість була дана Богом.
Мета : передати бачення благовістя та учнівства молоді Черкас, щоб згодом і в цьому місті утворився студентський християнський рух Кемпус.
Що ж ми робили, чим займалися?
Перших 2 дні ми мали семінари та практичні завдання: навчали студентів, як розповідати Євангеліє за допомогою ЧДЗ (4 духоні закони), вчили користуватися Solarium, а також моделювали уроки для новонавернених Step up. В середу мали футбольний турнір, в якому приймали участь 12 команд- хлопців із Черкас. З футболістами та вболівальниками ділилися Благою Звісткою. В четвер – флешмоб та квест. А паралельно програма для біжанців, яких зараз багато в Черкасах. На квест до нас приєдналися футболісти та новачки, які зареєструвалися. Купа позитивних вражень та емоцій! Вкінці нагородження та особисті теплі стосунки!
В п’ятницю мали прогулянку на катері та прощальну вечірку, на якій були наші нові друзі. Мали змогу поділитися та почути глибокі відповіді як студенти бачать Бога. Ось так насичено ми провели незабутній тиждень в Черкасах!
Моліться, будь ласка, щоб :
— Господь продовжував працювати в серцях студентів Черкас;
-за утворення руху благовістя та учнівства в Черкасах ( Кемпусу) ;
-за співпрацю ЛІНКу із студентами;
— запал у служінні, сили, творчість та Боже керівництво для усіх нас;
— особливо за нашу родину (єдність, мир, керування Духом Святим);
— Команду у Львові в наступному листі більше про кожного напишемо);
— Пробудження українців і зокрема молоді у Львові;
— Мир в Україні.
P.S. на зараз Романа вже забрали до армії. Його поставили командиром взводу. В його підпорядкуванні 27 солдат і він – наймолодший. Прошу дуже сильно моліться за цього дорогого нам а найбільше мені брата. Щоби Господь направляв і скеровував його. Він дуже потребує мудрості і підтримки