Минуле
Христос Воїстину Воскрес! Вітаємо тебе зі святом Перемоги Ісуса Христа.
«Христос, Ты — жизнь и путь для жизни,
Дающий смысл для бытия,
Ценою жизни дверь в отчизну
открыл ты грешникам, как я.»
Хотілося б, щоб усі ми пронесли ці слова крізь життя, як гімн християнської надії.
У попередньому листі ми просили молитися за групу для хлопців. Бог відповів на молитви – вона проходила два місяці поспіль в 11 гуртожитку Авіаційного університету. Хлопці, які ходять на групу дуже різні: троє віруючих (але вони ще не знайшли своє покликання і служіння Господу), один католик і двоє новонавернених. Я бачив, що для них актуальними є ключові теми християнства, які ми разом розглядали: «Хто ми у Христі Ісусі», «Що таке молитва», «Регулярність і важливість читання Біблії», «Церква».
Я і далі прошу тебе молитися за цих хлопців. Вони лише почали знайомитися, здружуватися, відкриватися і ділитися своїми духовними успіхами і поразками.
Теперішнє
Христос Воскрес у серці Діми! Закінчився семестр служіння в цьому навчальному році і Господь збирає плоди. Наприкінці семестру Христос Воскрес у серці ще одного хлопця – Діми. Ми знали його вже три роки, але він не мав бажання чути про Бога більше.
Однак, Господь мав інші плани, допускаючи у його житті випробування, роздуми, зустрічі із віруючими людьми. І місяць тому ми почали переписку по інтернету, яка закінчилася тим, що ми зустрілися і я йому ще раз пояснював, у чому ж суть Євангелії. В той день Дмитро примирився з Богом і зараз хоче жити із Ним. Він узяв у мене Біблію (на деякий час, поки собі не придбає). Це приклад того, що Господь діє Духом Своїм у серцях, які шукають Його.
Разом із духовними перемогами Бог дає нам і випробування. Зараз в Іллюшки часто проблеми зі здоров’ям. Що не день, то щось нове. Два тижні тому він зламав палець і йому наклали гіпс. Того ж дня він подавився їжею – ледь врятували. Згодом він захворів простудою і в нього виявили дерматит. Усе це нелегко. Ми будемо вдячні тобі за молитви про Іллюшине здоров’я.
Дякуємо також тобі за підтримку фінансову. Для тебе, це, може, і невелика сума, але для нас – дуже суттєва. Адже проживання у Києві, постійні подорожчання, збільшення поля служіння (в 3 університетах цього року)… Ми часто не знали, як прожити наступний місяць, але Бог вірний. І через твої щомісячні чи одноразові, додаткові пожертвування Він нас підтримував. Також часто Господь посилає нам підтримку з тих джерел, звідки ми навіть не очікуємо.
Пам’ятай, що кожен твій вклад – це внесок у вічність. Бо кожне посіяне слово в студента — це зерно істини, яке свого часу принесе плід, якщо Богу буде вгодно.
Майбутнє
У нас на порозі великі зміни — нашу сім’ю направляють на служіння до Львова. Це крок віри. Ми самі не маємо відповідей на всі запитання. Знаємо, що там виникла потреба у служителях. Як сказав наш пастор Владислав Петрович Євтушенко: «Якщо Бог кличе, то Його треба слухатися». Ми слухаємося. Хоча це і страшнувато…
Отже, молитовні подяки і потреби:
— хлопці з малої групи і новонавернений Діма з КПІ – їх подальший духовний розвиток;
— сили у пошуку фінансової підтримки на наступний рік служіння – процес непростий і винснажливий;
— стосунки у сім’ї, мудрості у вихованні Іллі, його здоров’ячко;
— наш майбутній переїзд до Львова (перевезення речей, пошук житла…).
квітень-травень, 2011