Це був період випробувань для нашої сім’ї…
Як завжди, до такого не зовсім можна підготуватися.
У кінці січня Ілля захворів на кашлюк (коклюш) і ми потрапили до інфекційної лікарні. Через кілька днів нас відпустили лікуватися додому, але ми знову повернулися до палати уже з критичним рівнем ацетону. Протягом шести днів Ілля був під крапельницями і тільки спав чи лежав. Був дуже кволим і нічого не хотів… У цей нелегкий час кілька речей підтримували мене в лікарні із ним:
1. Молитва багатьох друзів – коли підкочувався відчай, я нагадувала собі, що за нас моляться місіонери, студенти, партнери, а отже, я не сама. У моєму житті це був найяскравіший період, коли я просто фізично відчувала силу молитви!
2. Слово Боже – якраз у лікарні почала читати книгу Йова: «Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?» (Йов2:10) риторично запитав Йов
3. Не зацикленість на своїй проблемі – у лікарні лежали мами із грудними дітками 2-3 місяців. У такому віці коклюш дуже страшний і кожен напад кашлю може закінчитися зупинкою дихання. Однієї ночі мені не спалося і я почула, як одна мамочка побігла до медсестер. Її 3-місячну дівчинку направили до реанімації, а жінка в розпачі сама повернулася до палати. Я зайшла до неї і ми разом поплакали, згадали, що не від нас залежить життя людини, а від Бога…Через кілька днів дівчинку повернули мамі в палату – її життя було в безпеці. Я не кажу, що я герой, бо молитися за цих жінок і їхніх дітей було для мене самої підтримкою, бо тоді ти не думаєш тільки про себе і свою проблему.
Коли нас виписали з лікарні, мені було дивно повертатися до звичайного життя. У під’їзді нашого будинку пахло смаженою рибою, хтось із сусідів сварився…Невже увесь цей час життя йшло своїм ритмом?!.
Велику істину відкрив нам Бог через це випробування: Робіть усе без нарікання та сумніву (Фил.2:14). Зараз мені за щастя активність Іллі, бо я бачила, яким «спокійним» він може бути. І всі буденні речі (миття посуду, готування їжі) теж приносять радість, бо в лікарні цього не було…
Ми вдячні Господу за те, що Він провів нас через це! Ми вдячні усім, хто ніс нас на руках молитви і жертвував додаткові кошти на лікування Іллі! Бог настільки милостивий – Він повернув нам через людей рівно ту суму, яку ми витратили на перебування в лікарні і покупку речей, необхідних для здоров’я і дієти Іллі. В усьому ми бачили милість Його!!! Слава Йому!!!
Наші прохання молитися
за служіння:
— Зараз для нас закрилися двері для проведення євангелізаційний заходів в університетах Львівської Політехніки та Івана Франка і в один гуртожиток ми взагалі не можемо заходити. Моліться, щоб ця ситуація змінилася.
— Одного нашого студента можуть виселити з гуртожитку за те, що він нас проводив до гуртожитку. Але Андрій все одно хоче, щоб там звіщалося Євангеліє…
— Ми ходимо благовістити в гуртожитки І. Франка і Ветеринарного коледжу. Моліться, щоб Бог знаходив там своїх овечок.
— Слава Господу, що хлопці в групах ростуть і духовно і особистісно, але кожен має випробування і зокрема з батьками. Прошу моліться щоби це не стало на заваді їм відвідувати групи.
Із Божим миром і натхненням, Діма, Алла, Іллюшка Нетребенки