Шалом! Мир Вам в цей не мирний час!
Шалом! Мир вам!
Це те, про що моляться сьогодні всі і чого чекають українці.
Дорогі наші, в цей час важко щось робити, думати чи писати. Адже всіх нас роздирає думка про війну. Проте Христос над усім і Він не дасть нам понад сили. В Ньому мир, в Ньому сили
НЕ ненавидіти ворогів своїх. І навіть більше – в Ньому сили любити ворогів своїх. Бо в нас (особисто в нас з Аллою) таких сил немає. В Ньому правильні рішення.
Перш за все хочемо попросити молитися за християн. За те щоби проснулися всі від дрімучого сну. За єдність. Політика політикою, війна війною, але те, що сьогодні діти Божі поділені на протилежні табори – це страшно! Церква повинна об’єднати людей в біді. Але християни України і Росії сьогодні розділені як ніколи. Ми не знаємо, яким чином, але ми повинні бути єдиними. Принаймні, у нас один Христос. Ми на це сподіваємося.
Особливо моліться за віруючих в Росії. Ми прослідковуємо один небезпечний момент для церкви там. Сьогодні багато хто з них підтримує політику своєї держави стосовно того, що США і Захід винні у всьому. Їхні репліки наче списані зі старих радянських газет 60-х років, коли США були ворогом №1 для СРСР. На жаль, наші брати і сестри в Росії не розуміють, якщо так далі піде, то віруючі скоро знову стануть «агентами Заходу, які приносять у жертву дітей». Так в 60-х писали ті самі газети.
Друзі, це не пророцтво. Це просто історія, яка може повторитися. Можливо, її знову треба пройти для очищення і укріплення церкви??? Молімося!
Наше з вами християнство проходить випробування вогнем, дорогі наші! Випробування вогнем! Слідкуймо за своїми думками, почуттями і словами. Правда у Христі. І вона одна. Бог зробить її явною свого часу. Нам треба проявляти витримку, мудрість і бути досконалими у Христі як ніколи до цього, щоб не бути потім посоромленими. Випробування вогнем, друзі!
А тепер трохи про те, що ми робили чи старалися робити цього літа на Славу Його. Ми побували у наших батьків на Черкащині, помогли їм трошки і порадували внуком. Побували в нашій рідній церкві в Черкасах. Побачили не всіх, але багатьох друзів, дорогих нам людей і молодших і старших. Говорили, раділи і плакали, молилися разом із ними.
Алла лікувалася далі в щелепно-лицьовій хірургії, все добре, краще і спокійніше, ніж того літа.
Діма шукав фінансові пожертви для нашого служіння, допомагав із цим нашому студентові, а з цього року місіонерові — Роману, якого багато ви вже знаєте і любите. Ми не знаємо, що буде на момент отримання цього листа, але Романа призвали в армію. Він офіцер, в нього військова кафедра. Багато питань із тим, чи може брати віруючий зброю в руки. Поки що Роман проходить медогляди і готовий захищати суверенітет України. Він це робить в такій простоті, доброті і смиренні, що ми навіть не знаємо, де для нього насправді воля Божа є…. Моліться, будь ласка за Романа!
І традиційний літній проект. Він теж був на Черкащині J І молодь нашої церкви там брала участь! Ми молилися про такий проект нашої місії в наших рідних краях шість років! І ось він настав. Це була чудова відповідь Бога на молитви і ми такі вдячні Йому за підбадьорення в цей складний час.
Ми мріємо започаткувати служіння серед молоді там – в Черкасах. І така можливість була дана Богом.
Мета : передати бачення благовістя та учнівства молоді Черкас, щоб згодом і в цьому місті утворився студентський християнський рух Кемпус.
Що ж ми робили, чим займалися?
Перших 2 дні ми мали семінари та практичні завдання: навчали студентів, як розповідати Євангеліє за допомогою ЧДЗ (4 духоні закони), вчили користуватися Solarium, а також моделювали уроки для новонавернених Step up. В середу мали футбольний турнір, в якому приймали участь 12 команд- хлопців із Черкас. З футболістами та вболівальниками ділилися Благою Звісткою. В четвер – флешмоб та квест. А паралельно програма для біжанців, яких зараз багато в Черкасах. На квест до нас приєдналися футболісти та новачки, які зареєструвалися. Купа позитивних вражень та емоцій! Вкінці нагородження та особисті теплі стосунки!
В п’ятницю мали прогулянку на катері та прощальну вечірку, на якій були наші нові друзі. Мали змогу поділитися та почути глибокі відповіді як студенти бачать Бога. Ось так насичено ми провели незабутній тиждень в Черкасах!
Моліться, будь ласка, щоб :
— Господь продовжував працювати в серцях студентів Черкас;
-за утворення руху благовістя та учнівства в Черкасах ( Кемпусу) ;
-за співпрацю ЛІНКу із студентами;
— запал у служінні, сили, творчість та Боже керівництво для усіх нас;
— особливо за нашу родину (єдність, мир, керування Духом Святим);
— Команду у Львові в наступному листі більше про кожного напишемо);
— Пробудження українців і зокрема молоді у Львові;
— Мир в Україні.
P.S. на зараз Романа вже забрали до армії. Його поставили командиром взводу. В його підпорядкуванні 27 солдат і він – наймолодший. Прошу дуже сильно моліться за цього дорогого нам а найбільше мені брата. Щоби Господь направляв і скеровував його. Він дуже потребує мудрості і підтримки
Про картини, Бітлю і гори
Христос Воскрес! Продовжуємо радіти Його перемозі!
Хочемо поділитися натхненним досвідом. Перед Великоднем ми мали прекрасний час благовістя для жителів і гостей Львова. Це була виставка під відкритим небом «Ісус у картинах». Копії картин Васнєцова, Рембрандта, Іванова, Полєнова та інших відомих художників зображають Євангельські епізоди. Ми розповідали про картину, її зміст, суть приходу Христа і Його жертви. Потрібно було бачити розчулені обличчя тих, хто слухав! Люди лишалися спілкуватися, брали Нові Заповіти, потребували Доброї Новини серед лихих, які надходять звідусюди. Ми не знаємо, доки це триватиме, тож використовуймо будь-яку нагоду, щоб дати людям справжню Надію!
А в нашому служінні серед студентів дійшов до кінця 12 семестр… Перед студентами сесія і канікули, перед нами – пошук підтримки, літні проекти і відвідини рідних країв. Зізнаємося, ще ніколи так швидко не пролітав час!
Він уповільнив свій хід хіба на кілька днів високо в горах у маленькому закинутому селі Бітля. Саме там ми зі студентами провели весняний проект «Я піду в далекі гори». Були сонце і дощі, були спілкування, похід, прославлення Бога за Його творіння і служіння… Ми зупинилися в будинку, який належить одній церкві. Вже 16 років вони служать там людям. І часто це не тільки духовна, а перш за все – практична допомога.
У Бітлі і ближніх селах є чимало сімей, які перебувають на межі існування. У когось тільки стара бабуся доглядає внуків, у когось батько – пияка, десь намагається дати раду дітям самотня мама. І все це в селі, де немає роботи, крім господарства. Кільком таким сім’ям ми хотіли хоч би трішечки зарадити: продуктами, копанням городу, прибиранням вдома. Парадоксально, але навіть в такій скруті деякі сім’ї не відпускали наших студентів, поки не
нагодують. Всі поверталися не стільки стомлені, як приголомшені. Враження студентів можна умістити в один коментар Наталі Світальської:
«Потрібно частіше приїжджати! Я ще ніколи не бачила такої нужденності. Хотілося все вичистити, перепрати, щоб трішки було світліше. Мама покинула цю сім’ю, забравши лише хлопчика. Двоє дівчаток 3 і 5 клас лишилися 70-літній бабці і батькові-пияці. Перше, що спитали дівчата: «А в тебе є мама?» Коли бачиш і чуєш таке, усвідомлюєш, як Бог тебе щедро благословив і ми взагалі повинні забути про нарікання!»
Ми вдячні всім молитовним і фінансовим партнерам, які дали нам змогу служити цей семестр у Львові. Знаємо, що багато хто зараз переживають труднощі. Молимося за те, щоб Господь покривав ваші потреби і ми могли далі разом йти в служінні. Молимося за ваші сили і здоров’я. Нехай мир Божий буде у ваших серцях! Маємо надію, що побачимося у травні-червні.
З любов’ю у Христі, Діма, Алла, Ілля Нетребенки Молитовні потреби:
- За Сергія, Віталіка, Аню, Наталю, Богдана, Аню, Любу – студентів які довірили своє життя Богу. Нехай їх Бог береже і розвиває.
- За мого учня Рому Пікуліка – він поступив до місії і його направляють до Дніпропетровська на служіння.
- За Наталю, Марічку, Сашу, Романа, Марію, Софію, Катю – лідерську команду яка залишається у Львові на час пошуку підтримки (травень-червень)
- За Толіка і Альонку – вони вирішили побратися 7.06.14. В нашій команді буде ще одна сім’я.
Мир вам від Господа Ісуса Христа
Відповіді на молитви
Ми маємо не лише молитовні прохання а й відповіді. І перший осінній день ми почнемо з урожаю відповідей від Господа. ..
Шумнозвісний літній проект, який не закінчився
Літній проект в селі Шандра ніби як закінчився. І, як ви вже знаєте, не без проблем. Але як Бог давав бачити як Він перемагає людські серця, які ніколи не бачили справжньої любові і жертовності. Через наші руки, ноги і серця Бог працював. 7 сімей, з якими ми мали дотик змінили своє враження про нас. Ми служили їм добром і вони побачили іскру справжності і щедрості. Як сказала дна бабця: «дітки, від люди від Бога». Ті хто нам погрожували приходили до нас і пили чайок «яким ми зомбували дітей» 🙂 Молодь приходила до нас додому і проводила час з нами біля багаття а дітки кожного дня приходили на батут навіть внук Голови СільРади
Нині в селі живе лише один віруючий чоловік . Його звати Саша і він щиро посвячений Господу на всі 100%.
P.S. Сьогодні відбулось продовження історії. Нам погрожують судовою тяжбою і противники через всеукраїнську газету паплюжать наше ім’я.
Моліться прошу про це село і ситуацію з ним й далі. (ну от не втримався і написав потребу 🙂
Від відчаю до вдячності
Ми дуже вдячні Вам, що почувши про наші проблеми Ви не залишилися байдужими. Насправді це вже було відповіддю від Господа нам. Бо ми майже нікому не казали про Аллину операцію. (Аллі місяць тому робили операцію в щелепно-лицьовій хірургії м. Черкас. Вона мала 2 кісти в запущеній формі і потребувала термінової операції)
Кілька днів ми були в молитві і просили щоби Господь показав, що Він — з нами.
І, через Пс 33:8 та Його роботу в нашому житті, ми це побачили. Дякуємо за Ваші молитви зараз. Тепер Аллі краще. Набряк зійшов, колір обличчя повернувся в норму і ми молимося щоб препарат, яким нарощували кістку приживався.
В очікуванні Господнього
Починається новий семестр. Що це буде – невідомо. Але я хочу побачити Божу славу і чин Його рук. А ви?
Давайте з нами молитися про Боже керівництво і послідовність.
Ми, християни, повинні жити лише так – шукаючи не свого а Господнього !
Голоса радості 2013
Приголомшлива весна
58th February in Lviv
Мтв 6:33
Шановний молитовнику
Дякую що ти молишся духом Господу за мене і працю яку Господь здійснює
через мене.
Зараз ми маємо велику молитовну потребу.
З 14 до 17 лютого ми запланували провести Зимову Біблійну Конференцію.
Ця конференція буде направлена на збудову християнскої молоді, які
йдуть за Господом. Це важливий етап для кожної команди по Україні.
Також до нас приїде група білорусів.
Кожного дня о 23:00 приєднуйся до цієї молитви (або в будь який інший час).
Наразі маємо такі молитовні прохання:
За лектора з Москви Константин Лысаков
за здоровя кожного і співробітника і його відповідальність на конференції.
За фінанси на конференцію (ми ще не маємо всієїсуми для проведення)
за студентів, які приїдуть (безпеку в дорозі, відкритість на
конференції, змінені серця)
Вітаємо з Різдвом Христовим та Новим 2013 Роком
Вітаємо тебе дорогий молитовнику!
Ми з Аллочкою від усього серця хочемо привітати Вас і Ваших близьких з Різдвом Христовим! Та побажати Вам, щоби не лише в ці дні, але і в будь який день, Ви були близькі з Господом, були під Його благословенням, наповнені Божою любов’ю, надією та вірою. Нехай Бог Вас зберігає в чистоті та святості, укріплює та веде по життю Духом Святим.
Нам не відома точна дата народження Христа – не видавали в ті часи свідоцтво про народження, не робили записів в РАЦСі і не створювали національних баз даних. Ми могли б згадувати про Його народження в будь який день, але тоді це стало б занадто буденним.
Саме тому, ухиляючись від спорів про народження Христа, того по якому календарю святкувати та інших приводів для дискусії, ми стверджуємо «Христос Воскрес!!!» ми маємо надзвичайну можливість нагадати світу про Христа!
Сьогодні, коли одні на Заході низько намагаються підмінити Різдво абстрактними «зимовими святами», інші ж, в країнах бувшого СССР, продовжують радянські традиції, нам як ніколи важливо усім оточуючим пригадати, що 2013 рік не від абстрактної Нової Ери а від Різдва Христового.
Люди можуть скільки завгодно веселити себе новорічними жартами і ріками шампанського, викрикувати тости і казати побажання на наступний рік!
Коли закінчиться буйство свят і протверезіють колядники і святкувальники, вони враз збагнуть, що нова цифра – 2013, не обновила і не змінила їхнє життя. Побажання залишилися – побажаннями, тости – тостами, а обіцянки почати нове життя в наступному році принесуть знову розчарування, вину і байдужість
Новизну в наше життя приносить лише Христос!
«І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю!» — каже Господь в Об.21:5
«Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!» — пише апостол Павло в 2Кор.5:17
«І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.» — обіцяє Бог через пророка Єзекіїля в Єз.36:26
P. S. В листі читайте відгуки студентів про роботу Бога в їхньому серці.
Час домашніх груп
Цього року групу веде кожен наш співробітник у команді. Навіть Алла. Серед наших студентів є уже випускниці і дівчата, які працюють після закінчення університету. Вони продовжують служити Господу і прагнуть вивчати Біблію. На малій групі з Аллою вони вивчають книгу Дії святих апостолів. Це благословенний час для всіх.
Алла:
— Мені подобається готуватися до групи. І як Марфі, і як Марії… Думати, що смачного приготувати для дівчат, які їдуть до мене на край міста після робочого дня. Молитися за них. Читати розділи Дій і дивитися, як проявив Себе Бог, апостоли, перша церква, поборники церкви… Це дуже практична книга, оскільки ми бачимо приклади конкретних людей і наслідки їхніх вчинків. Четвер став важким днем у плані підготовки, але вечір четверга просто чудовий, тому що Господь навчає нас через Своє Слово! Радію з того, що дівчата це приймають охоче і що Ілля завжди добре себе поводить під час груп.
Мої групи для хлопців теж проходять щочетверга. Група для мене це трішки як оазис – перевести подих від євангелізаційний заходів чи переміщень по гуртожитку (за останній місяць до речі захотіли слідувати за Богом близько 10 хлопців).
Раз на місяць ми об’єднуємо усі чоловічі групи і проводимо чоловічі клуби. Це гарне єднання братів разом. Там ми піднімаємо спільні для усіх, але іноді дуже не прості, теми.
Мене підбадьорює зміна в житті студентів Олійника Андрія та Москалика Віталіка. !!!Моліться за них будь ласка поіменно.
Повний варіант читайте тут листопад2012